Оподаткування страховиків: оподаткування страховиків життя (частина 4)

(частина 4, початок див. у  ч. 1, ч. 2, ч.3)

 

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

 

Такий вид фінансових послуг, як страхування життя, все ще не набув масового поширення і потенціальна ємність ринку дозволяє страховикам конкурувати не лише між собою, а також із іншими фінансовими установами, а відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону «Про страхування» страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування. Отже учасників ринку у цій сфері не дуже й багато, тому питанням оподаткування таких операцій не завжди приділяється достатньо уваги. Крім того, як показує практика, виникає чимало непорозумінь з контролюючими органами, особливо під час проведення податкових перевірок і в більшості випадків це трапляється саме через брак їх практичного досвіду в цій галузі (наприклад, коли в районі, що підпорядковується конкретному податковому органу, є лише одна страхова компанія, яка здійснює страхування життя), або через наявність спірних формулювань в тексті Податкового кодексу.

 

Норми щодо оподаткування усіх страховиків зазнали доволі суттєвих змін перш за все через звуження об'єкта оподаткування за ставкою 3 % та відповідного застосування до фінансового результату до оподаткування загальної ставки у 18 %, до якого, окрім іншого, тепер потрапляють усі додаткові доходи страховика (винагороди, комісії, інвестиційні доходи), які раніше оподатковувались у межах податку з доходу.

 

Що стосується оподаткування страховиків саме життя, то, як і раніше, в особливу групу виокремлено суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування за договорами довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорами страхування додаткової пенсії, які оподатковуються за ставкою, зазначеною в пп. 136.2.2 ПКУ, – 0 відсотків.

 

Загальна схема оподаткування страховика життя після останніх змін має такий вигляд:

 

 

Як бачимо, окрім договорів довгострокового страхування життя, додано також договори добровільного медичного страхування та договори страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договори страхування додаткової пенсії. Кожному з доданих договорів надано відповідне визначення у пп. 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 ПКУ, які обумовлюють особливості цих договорів. Для договорів довгострокового страхування життя вимоги, встановлені пп. 14.1.52 ПКУ, залишились незмінними.

 

Нові визначення сформульовані так:

 

14.1.521. договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору 

14.1.522. договір страхування додаткової пенсії – це договір страхування, який передбачає обов'язок страховика щодо здійснення страхової виплати (виплат) та/або виплат у вигляді ануїтету в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку, визначеного за заявою застрахованої особи у договорі страхування відповідно до законодавства з урахуванням того, що такий пенсійний вік не може бути меншим більше ніж на 10 років від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням. Дострокове припинення договору до досягнення застрахованою особою зазначеного в договорі пенсійного віку неможливе, крім випадків: наявності медично підтвердженого критичного стану здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) або встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи; виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постійне проживання за межі України; смерті застрахованої особи. Вигодонабувачем за таким договором може бути лише застрахована особа або спадкоємці відповідно до законодавства. Особливості зміни страховика за договором страхування додаткової пенсії встановлюються відповідно до закону

14.1.116. недержавне пенсійне забезпечення – пенсійне забезпечення, яке здійснюється недержавними пенсійними фондами, страховими організаціями та банками відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та/або страховими організаціями за договорами страхування довічної пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та/або страховиками за договорами страхування додаткової пенсії відповідно до підпункту 14.1.522 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. 

 

 

 

Фактично, навіть формальна невідповідність договорів цим визначенням дасть змогу податковим органам наполягати на застосуванні більшої ставки у 3 %.

 

Важливою особливістю нових правил є виключення додаткових вимог при достроковому розірванні договору довгострокового страхування життя, які передбачали облік та оподаткування отриманих платежів у складі загальних доходів і навіть стягнення пені. У новій редакції ПКУ така норма відсутня, і це логічно, бо вона вже не має сенсу, оскільки будь-які доходи будуть оподатковуватись, поряд з об’єктами оподаткування за спеціальними ставками (податок на дохід), за загальними правилами у складі податку на прибуток.

 

Отже, з 2015 року страховики, які здійснюють страхування життя, починають застосовувати принципово нову «двоступеневу» схему оподаткування – податком на дохід (від отриманих платежів та премій) за ставками 3 % і 0 % залежно від виду договору страхування, та податком на прибуток (з бухгалтерського фінансового результату до оподаткування після коригування на податкові різниці) за ставкою 18 %.

 

Далі буде...

(інші частини за посиланням -  ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4)

 

Сергій Черв'як

генеральний директор ТОВ «АФ «ГРАВІС»

 

Опубліковано у інформаційно-правовій системі ЛІГА:ЗАКОН 23.03.2015

Обращаем Ваше внимание на то, что данная публикация не является индивидуальной консультацией и предлагается в информационных целях. Материал подготовлен с использованием законодательства, которое действовало на дату публикации. В конкретных ситуациях рекомендуется получение полной профессиональной консультации.

 

Поделиться: