НПА, письма и разъяснения контролирующих органов, судебная практика

Підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 ПКУ визначено, що об'єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136 статті 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії передбаченої договором співстрахування.

Враховуючи вищевикладене, перестраховики до об'єкту оподаткування податком на доходи не включаються. Перестрахування повністю виключено з об'єкта оподаткування згідно розділу III ПКУ від 01.01.2015 року.

Об'єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування (пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).

Тобто, вхідні перестраховані премії до об'єкта оподаткування не включаються. Перестрахування повністю виключено з об'єкта оподаткування згідно нової редакції розділу III ПКУ від 01.01.2015 р.

Отже, протягом строку дії договору основна сума кредиту, отриманого платником податку від ломбарду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Разом з тим у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому доходом платника податку є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до ст. 25 Закону № 2654.

Якщо внаслідок реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя (ломбарду), то різниця, яка повертається платнику податку, включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи і є об'єктом оподаткування військовим збором.

У зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (абзац перший п. 4 Постанови N 354).

Згідно зі ст. 203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням вищезазначеного, проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) не є можливим, оскільки призведе до порушення вимог законодавства України, зокрема вищезазначених положень нормативно-правових актів.

Норми чинного законодавства не містять обмежень щодо укладання договору переуступки прав вимоги за зобов'язаннями між будь-якими суб'єктами господарювання, у тому числі юридичними особами - платниками єдиного податку.
"Запитання-відповідь переведено до не чинних у зв'язку з набранням чинності Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Враховуючи вищезазначене, укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами - платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права суб'єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

....при здійсненні операції з продажу основного засобу платник єдиного податку третьої групи у звітному періоді (кварталі) отримує частину договірної вартості проданого основного засобу, то до складу доходу такого платника включається:
- фактично отримана сума коштів на дату її отримання, якщо основний засіб використовувався платником менше року;
- позитивна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) та добутком залишкової балансової вартості основного засобу і результатом ділення цієї частини на договірну вартість такого фонду, якщо основний засіб використовувався платником більше року.

Таким чином, платники єдиного податку не можуть використовувати векселі в якості форми розрахунків. Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва з використанням векселів, не можуть бути платниками єдиного податку.

У разі якщо останній день строку подання податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК десятиденного строку для сплати зазначеного у декларації податкового зобов'язання пов'язаний саме із таким робочим днем.

Страницы

Поделиться: