Депозит страховика у неплатоспроможному банку: ефект «доміно», чи «гра у наперстки»

За часів нестабільності, в усіх країнах світу, і Україна нажаль не стала виключенням, найбільш уразливим та схильним до потрясінь є фінансовий сектор економіки. Банки все частіше втрачають свою платоспроможність та в результаті наражаються на відповідні заходи впливу з боку державних регуляторів. Але економіка, зокрема фінансова система, побудована таким чином, що проблеми одних її компонентів відразу тягнуть за собою проблеми інших. Саме таким чином проблеми неплатоспроможних банків автоматично впливають на діяльність страховиків.

 

І справа навіть не тільки у тому, що на рахунках таких банків опиняються найбільш ліквідні активи – кошти, які є заблокованими для використання та скоріш за все назавжди втраченими. В разі такого перебігу подій постає також інша, не менш важлива проблема – представлення страхових резервів, бо виконання зобов'язань страховика по дотримуванню вимог, встановлених у нормативних актах, ніхто не скасовував. Втрата коштів може бути компенсована подальшим успішним веденням бізнесу, але на заваді цьому можуть стати санкції з боку регулятору страхового ринку – Нацкомфінпослуг, які не залишать себе довго чекати. Що ж робити страховикам, які стали заручниками таких обставин і представили свої страхові резерви коштами на банківському депозиті у той час, коли у банку виникли проблеми із платоспроможністю?

 

Нормативні вимоги

Поставлене питання досить суттєве як для класичних ризикових страховиків, так і для страховиків життя, бо відповідно до вимог Положення № 741[1] та Правил № 2875[2] банківськими депозитами в кожному окремому банку може бути представлено до 20 відсотків страхових резервів.

 

У зазначених нормативних актах вимоги і обмеження з цього приводу викладені наступним чином:

 

Критерій

пп. 2.3 Положення № 741

пп. 3.2.3 Правил № 2875

 

 

Наявність кредитного рейтингу

 

 

 

 

Зниження кредитного рейтингу

 

 

 

Наявність заходів впливу

 

2. Активи, які включаються до суми прийнятних активів, що розраховується з метою дотримання нормативу достатності активів, мають відповідати таким вимогам:

<…>

2.3 кредитний рейтинг банківської установи, в якій розміщені активи страховика, що включаються до суми прийнятних активів із метою дотримання нормативу достатності активів, повинен відповідати інвестиційному рівню за національною рейтинговою шкалою, визначеною законодавством України.

 

У разі зниження рівня кредитного рейтингу банківської установи, в якій розміщено активи страховика, нижче інвестиційного рівня зазначені активи можуть включатися до суми прийнятних активів у розмірі 75 відсотків їх вартості.

 

 

Для представлення коштів страхових резервів може прийматися дебіторська заборгованість за договорами банківського вкладу з банківськими установами, до яких застосовані заходи впливу у вигляді призначення тимчасової адміністрації, у розмірі 75 відсотків вартості такої заборгованості.

3.2. Активи, які приймаються для представлення коштів страхових резервів, мають відповідати таким вимогам:

 

<…>

3.2.3. Кредитний рейтинг банківської установи, в якій розміщені кошти страхових резервів, повинен відповідати інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.

 

 

У разі зниження рівня кредитного рейтингу банківської установи, в якій розміщено активи страховика, нижче інвестиційного рівня зазначені активи можуть прийматися для представлення коштів страхових резервів у розмірі 75 відсотків їх вартості.

 

Для представлення коштів страхових резервів може прийматися дебіторська заборгованість за договорами банківського вкладу з банківськими установами, до яких застосовані заходи впливу у вигляді призначення тимчасової адміністрації, у розмірі 75 відсотків вартості такої заборгованості.

 

Як бачимо, для обох видів страховиків передбачені однакові вимоги, які полягають у необхідності відстеження кредитного рівня банківської установи на рівні інвестиційного, а в разі його зменшення – у обмеженому використанні банківських депозитів у розмірі 75 відсотків їх вартості. На цьому етапі все досить прозоро та не викликає додаткових питань.

 

Питання виникають у разі необхідності використання вимог абзацу третього, який є також ідентичним у підпунктах 2.3 Положення № 741 та 3.2.3 Правил №2875. Цей абзац необхідно розглядати окремо від двох попередніх, бо в ньому розглянуто виключний випадок використання банківських депозитів для представлення страхових резервів. Перші два абзаци зазначених підпунктів пояснюють виключно питання необхідності дотримання кредитних рейтингів та банківські депозити у цих випадках розглядаються у вигляді коштів, які відображені у відповідних статтях балансу страховика, що цілком відповідає економічній сутності цих активів.

 

У чому ж особливість вимог третього абзацу підпунктів 2.3 Положення № 741 та 3.2.3 Правил №2875? Він передбачає те, що для представлення коштів страхових резервів може прийматися дебіторська заборгованість за договорами банківського вкладу з банківськими установами, до яких застосовані заходи впливу у вигляді призначення тимчасової адміністрації, у розмірі 75 відсотків вартості такої заборгованості.

 

Звернемо увагу на умови, які дозволяють, хоча й у меншому обсязі, використовувати такі «проблемні» банківські депозити:

1. Наявність заходів впливу, які застосовані до банківської установи.

2. Класифікація банківського депозиту як дебіторської заборгованості.

Розберемо кожну складову окремо та з’ясуємо всі економічні та процесуальні передумови для його застосування.

 

Чи все втрачено

У випадках, встановлених Законом України «Про банки та банківську діяльність», Національний банк України може застосовувати певні заходи впливу, які передбачені статтею 73. Одними з таких заходів є віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного, відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку. Саме ці заходи впливу мають відношення до ситуації, яку ми розглядаємо.

 

Довідка

Закон України, від 07.12.2000, № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»

Стаття 73. Заходи впливу

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, <…> має право застосувати заходи впливу, до яких належать:

<…>

12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного;

13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

 

На наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відповідно до статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку.

 

Довідка

Закон України, від 23.02.2012, № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"

Стаття 2. Визначення термінів

<…>

16) тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом;

 

Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012, № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку"

2. Визначення термінів

2.1. У цьому Положенні терміни використовуються у таких значеннях:

виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд щодо банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, із передачі його активів та зобов'язань, продажу неплатоспроможного банку та/або перехідного банку у спосіб, визначений Законом, з його ліквідації.

 

Як вбачається з законодавства та практики його застосування, найчастіше процедура тимчасової адміністрації завершується ліквідацією банківської установи, це зокрема передбачено планом врегулювання, який відповідно до статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повинна затвердити виконавча дирекція протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації Фонду. Такий план може передбачати один з п’яти способів виведення неплатоспроможного банку з ринку, чотири з яких передбачають ліквідацію і лише один продаж неплатоспроможного банку інвестору. Тобто перспектива відновлення можливості використання депозитних коштів залишається сумнівною.

 

З точки зору бухгалтерського обліку, зокрема Міжнародних стандартів фінансової звітності, для досягнення достовірного подання високоліквідний актив – грошові кошти на депозитах у банках повинен бути рекласифікований у менш ліквідний – дебіторську заборгованість за банківським вкладом. Така операція повинна бути належним чином санкціонована управлінським персоналом та буде мати у бухгалтерському обліку наступний вигляд:

Дт Інша поточна дебіторська заборгованість

Кт Грошові кошти на депозитах.

 

До речі, в разі розпочатої процедури ліквідації та якщо управлінський персонал страховика вважатиме, що за такою дебіторською заборгованістю малоймовірне надходження майбутніх економічних вигід, необхідно буде визнати збиток від зменшення корисності у звіті про прибутки та збитки прямо або через рахунки резерву сумнівних боргів. Виходячи з економічної сутності активу, яким може бути представлені страхові резерви, регулятором введені обмеження, що дозволяють використовувати у представленні 75 відсотків їх вартості.

 

Отже, повертаючись до умов, які дозволяють використовувати такі «проблемні» банківські депозити для представлення страхових резервів, варто зазначити, що перша умова – застосовані заходи впливу – спричинює другу – класифікацію. Якщо з критерієм класифікації все досить зрозуміло, то щодо поняття застосованих заходів впливу може виникнути низка питань, наприклад про можливість застосування цих вимог в разі, коли в результаті тимчасової адміністрації розпочато процедуру ліквідації. Розглянемо трохи детальніше цей варіант та спробуємо розвіяти сумніви з цього приводу.

 

У третьому абзаці підпунктів 2.3 Положення № 741 та 3.2.3 Правил №2875 йдеться про банківські установи, до яких застосовані заходи впливу у вигляді призначення тимчасової адміністрації. Виходячи з формулювання варто зауважити, що нормативні документи не вказують на завершеність чи незавершеність такого заходу впливу як тимчасова адміністрація, тому не зрозуміло що мається на увазі: застосованість взагалі, чи застосованість на конкретний момент часу. Тому виникають два випадки використання цих вимог: перший – коли захід впливу у вигляді тимчасової адміністрації застосований і діє на момент представлення резервів та другий – коли такий захід впливу застосований і закінчив свою дію на момент представлення резервів. Отже обидва випадки, виходячи з їх сутності, передбачають, що заходи впливу застосовані. Оскільки умов щодо завершеності дії заходів впливу у третьому абзаці підпунктів 2.3 Положення № 741 та 3.2.3 Правил №2875 не встановлено, то можливість використання цих вимог на користь страховика стає очевидною, перш за все у випадку, коли тимчасова адміністрація вже завершила свою дію та, як результат своєї діяльності, ініціювала новий захід впливу – ліквідацію. При цьому, умов та обставин, що дають можливість вважати захід впливу скасованим або не застосованим, зазначеними нормативними документами також не передбачено. Це дає змогу вважати банківську установу, яка знаходиться у процесі ліквідації як таку, до якої застосовані заходи впливу у вигляді призначення тимчасової адміністрації, а відповідну дебіторську заборгованість такою, якою можна представити страхові резерви.

 

Використання для представлення страхових резервів дебіторської заборгованості за депозитами банків є досить обґрунтованим навіть в загальноекономічному сенсі, бо процедура ліквідації спрямована на повернення заборгованості кредиторам банку. Виключенням, коли таке використання буде неможливим є зазначений раніше випадок, коли управлінський персонал страховика вважатиме, що за такою дебіторською заборгованістю малоймовірне надходження майбутніх економічних вигід і створить, резерв сумнівних боргів, що суттєво зменшить вартість дебіторської заборгованості або навіть зведе її до нуля. Зауважуємо, що таке рішення має обґрунтовано прийняти саме страховик на основі Міжнародних стандартів фінансової звітності, а не службовець Нацкомфінпослуг, що не входить до його компетенції, оскільки його дії обмежені статтями 6 і 19 Конституції України та повноваженнями, встановленими іншими нормативними актами.

 

Висока якість активів – основа страхового бізнесу

Можливість використання запропонованого підходу до застосування вимог Положення № 741 та Правил № 2875, звісно ж, не гарантує те, що позиція Нацкомфінпослуг буде ідентичною, проте вона може дозволити страховикам, які опинились у цій непростій ситуації, виграти час для того, щоб перегрупувати свої більш ліквідні активи або знайти можливість розширити їх перелік виключно високоякісних активів для використання у подальшій діяльності з метою представлення страхових резервів. В той же час, страховики повинні пам’ятати, що грань між професійним судженням і зловживанням дуже тонка, тому приймаючи такі важливі рішення необхідно враховувати, що від них залежить надійність компанії, довіра страхувальників та інвесторів, а достовірність фінансової звітності та справедливість і обґрунтованість оцінок, які будуть міститись у ній, будуть ретельно та із професійним скептицизмом перевірені аудитором.

 


[1] Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 08.10.2009 № 741 (прим. ред.).

 

[2] Правила розміщення страхових резервів із страхування життя, затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 26.11.2004 № 2875(прим. ред.).

 

Сергій Черв'як 

Генеральний директор ТОВ «АФ «ГРАВІС» 

 

Опубліковано у інформаційно-правовій системі ЛІГА:ЗАКОН (Видання "ЮРИСТ&ЗАКОН" №50, від 25.12.2014)

Обращаем Ваше внимание на то, что данная публикация не является индивидуальной консультацией и предлагается в информационных целях. Материал подготовлен с использованием законодательства, которое действовало на дату публикации. В конкретных ситуациях рекомендуется получение полной профессиональной консультации.

 

Поделиться: