Чи можливе надання поворотної фінансової допомоги (позики) юридичною особою фізичним особам - не працівниками позикодавця?

Незважаючи на досить велику практику з цього питання, воно регулярно викликає у бухгалтерів сумніви щодо правомірності здійснення таких операцій. Надання безвідсоткових позик є досить ефективним та дешевим способом управління своїми обіговими коштами, які з будь-яких причин залишились вільними. Проте деякі суб’єкти господарювання часто не наважуються користуватись таким зручним та ефективним інструментом через нерозуміння правової природи позик.

 

Надання позик нефінансовим установам

 

Базові правові аспекти позики регулюються параграфом 1 глави 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Частиною 1 ст. 1046 ЦКУ встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

 

Проте існує ймовірність того, що контролюючі органи такі відносини будуть намагатися кваліфікувати як фінансові послуги в значенні, яке подається у Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III, бо надання фінансових послуг передбачає наявність ліцензій. Відповідно до цього закону фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

 

Саме цей закон вважає фінансовою послугою надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

 

Відповідно до цього ж закону фінансовий кредит – кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

 

Але п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 31.03.2006, № 5555 «Про можливість надання юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств» встановлено наступне:

 

Юридичні особи - суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

 

Додатково зазначимо, що це розпорядження зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2006 р. за N 477/12351, а отже має статус нормативно-правового акту.

 

Інший державний орган, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, у своєму листі від 17.11.2006 № 8287 вважає, що надання навіть процентної грошової позики за рахунок власних коштів юридичними особами регулюється виключно Цивільним кодексом України, який визначає можливість надання процентних позик без обмеження кола осіб-позикодавців.

 

Проте цей висновок не має сили нормативно-правового акту, тому краще обмежитись тільки безпроцентною позикою. Саме наявність процентів або інших компенсацій буде доводити те, що позика була видана з метою отримання прибутку, що автоматично приведе до визнання таких дій фінансовою послугою.

 

Отже, на даний момент є припустимим надання грошей у позику у разі відсутності за умовами договору процентів за користування коштами.

 

Обмеження

 

Що стосується обмежень за суб’єктами, яким надаються позики, то їх немає. А це дає можливість надавати позики засновникам, працівникам чи навіть третім особам. Саме можливість надання позики третім особам дає можливість широкого використання позик у господарській діяльності, зокрема фізичним особам - не працівникам позикодавця.

 

При цьому, в разі надання чи погашення позики готівкою варто враховувати вимоги Постанови Національного банку від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». Згідно цих вимог встановлена гранична сума розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000 гривень.

 

У своїх листах Національний банк України (лист від 01.08.2014 №11-117/41539) та податківці (лист від 21.07.2014 р. N 25/6/99-99-22-06-03-15/415) розширюють дію вимог щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємств також на відносини з надання чи повернення позики, в тому числі за виплачену та повернену поворотну фінансову допомогу.

 

Важко погодитись із такими висновками державних органів, проте варто додатково обмежити обсяги готівкових розрахунків для виключення ризику виникнення спорів із контролюючими органами, які з високою вірогідністю будуть намагатися визнати надання готівкою позики в сумі понад 150 000 гривень порушенням граничних сум розрахунків, та будуть здійснювати спроби притягнути до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 163-15 Кодексу про адміністративні правопорушення - накладення на посадових осіб юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) – від від 1700 до 3400 грн. За повторне порушення протягом року – від 8500 до 17000 грн.

 

Отже, суттєвих обмежень користування позиками у вигляді поворотної фінансової допомоги, крім розрахунків готівкою, немає.

 

Оподаткування

 

Що стосується оподаткування, то відповідно до п. 165.1.31 Податкового кодексу України основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, та основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

 

Проте у формі 1ДФ відображається така основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку під ознакою доходу «153».

 

Отже, податкові наслідки за операціями з надання позики не виникають.

 

РРО

 

При здійсненні операцій, безпосередньо не пов'язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються.

 

Таке твердження обґрунтовується п. 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яким передбачено, що позареалізаційні надходження - це надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

 

До речі, аналогічної думки дотримуються і податкові ограни, наприклад, у відповіді на запитання «При здійсненні яких операцій (не пов'язаних з реалізацією товарів) суб'єкт господарювання має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій?» у Загальнодоступному Інформаційно-Довідковому Ресурсі "ЗІР" - підрозділ 109.3 від 14.04.2015.

 

Таким чином, надання позик у формі поворотної фінансової допомоги фізичним особам - не працівниками позикодавця можливе, обмеження мінімальні, а податкових наслідків з цього приводу не виникає.

 

 

Сергій Черв'як

генеральний директор ТОВ «АФ «ГРАВІС»

 

Матріал підготовлено для компаніі Дінай та опубліковано у Довідково-правовій системі «ДІНАЙ» 03.07.2015

Обращаем Ваше внимание на то, что данная публикация не является индивидуальной консультацией и предлагается в информационных целях. Материал подготовлен с использованием законодательства, которое действовало на дату публикации. В конкретных ситуациях рекомендуется получение полной профессиональной консультации.

 

Поделиться: