Чи існує різниця між майном фізичної особи та майном фізичної особи – підприємця?

Що хочу читаю, а що не хочу – «не помічаю»

 

Весняний ЛИСТ

На весні цього року, Державна фіскальна служба України у своєму листі від 28.04.2015, № 4000/Б/99-99-17-02-02-14 оприлюднила дещо незвичайні висновки:

 

«фізична особа - підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, придбання, спорудження, будівництво такого майна та операції з передачі права власності на таке майно фізичною особою - підприємцем можуть здійснюватись виключно як фізичною особою.»

 

Така позиція мотивується, перш за все, тим, що право приватної власності закріплено ст. 41 Конституції України та ст. 325 Цивільного кодексу України (ЦКУ), згідно з якими суб'єктами права власності є фізичні особи та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може встановлюватись обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

 

Таким чином аргументація будується на формальному розмежуванні фізичної особи та фізичної особи-підприємця. Податкові наслідки такого розмежування можуть бути непрогнозовані.

 

Що не враховано

Наведене вище розмежування з точки зору цивільного законодавства не є достатньо обґрунтованим. ЦКУ не проводить такої чіткої різниці та не формує два окремих суб’єкти.

 

Як виходить із ст. 50 ЦКУ, підприємець – це лише правовий статус, через який фізична особа реалізує своє право на здійснення підприємницької діяльності за умови її державної реєстрації.

 

Отже фізична особа-підприємець та фізична особа – це один суб’єкт із різними правовими статусами та майном, яке не може бути передано між цими статусами.

 

Статтею 52 ЦКУ також встановлено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Це також є підтвердженням того, що фізична особа-підприємець може володіти своїм майном. І навіть фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

 

Отже правовий статус підприємця для фізичної особи – це виключно реалізація додаткових прав та обов’язків, які накладаються цим статусом. Відокремлення майна фізичної особи та фізичної особи-підприємця є необґрунтованими, а відповідно податкові наслідки таких відокремлень відсутні, якщо це прямо не передбачено чинними нормами Податкового кодексу.

 

Податкові ризики

Наведена позиція податкових органів, перш за все чинить не аби який вплив на ФОП, які є платниками ПДВ, бо робить доведення відсутності права на податковий кредит дуже легкою справою. До речі, позиція, викладена у згаданому листі, продубльовано й у ЗІР від 02.07.2015 у відповіді на питання «Чи має право фізична особа - підприємець - платник ПДВ, що здійснює придбання, спорудження, будівництво нерухомого або рухомого майна, на формування податкового кредиту з ПДВ?». У відповіді податкові органи з аналогічною аргументацію дійшли до наступного висновку:

 

«Враховуючи те, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, а придбання, спорудження, будівництво такого майна суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою - підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, може здійснюватись ним виключно як фізичною особою, то право на податковий кредит за операцією з придбання, спорудження, будівництва зазначеного майна не виникає.»

 

Подібних висновків податкові органи дійшли і у відповіді на питання у «Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат вартість придбаного рухомого та нерухомого майна, з метою використання в господарській діяльності?» (ЗІР від 24.04.2015) :

 

«Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не передбачає включення до складу витрат вартість придбаного рухомого та нерухомого майна. Таким чином, вартість придбаного рухомого та нерухомого майна не включається до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування.»

 

Така тенденція є досить загрозливою для платників податків та може спричинити ще більше проблем для ФОП. За такою логікою не виключено, що податківці можуть наполягати на необхідності переоформлення майна між ФОП та тією ж фізичною особою без статусу підприємця для отримання права на врахування витрат.

 

Саме тому врегулювання цього питання на законодавчому рівні та пошук схем захисту від можливих необґрунтованих зазіхань з боку податківців, є  достатньо важливим та терміновим завданням для держави на шляху до досягнення простоти та справедливості у сфері оподаткування.

 

 

Сергій Черв'як 

Генеральний директор ТОВ «АФ «ГРАВІС» 

 

Матріал підготовлено для компаніі Дінай та опубліковано у Довідково-правовій системі «ДІНАЙ» 24.07.2015

Обращаем Ваше внимание на то, что данная публикация не является индивидуальной консультацией и предлагается в информационных целях. Материал подготовлен с использованием законодательства, которое действовало на дату публикации. В конкретных ситуациях рекомендуется получение полной профессиональной консультации.

 

Поделиться: