Статьи

Податковий кодекс України зразка 2015 року встановив чимало особливостей оподаткування для страховиків. Це звичайно викликало багато спірних питань у практиків, які повинні якимось чином працювати за оновленими нормами, в тому числі і з відсилочними нормами на неіснуючі акти законодавства, що фактично унеможливлює їх виконати за встановленими законом правилами.

Наприклад, з метою оподаткування податком на прибуток, ПКУ встановлено декілька податкових різниць, пов'язаних із страховими резервами.

? Як оподатковується дохід фізичної особи внаслідок реалізації ломбардом заставленого майна за невиконання умов договору. Військовий збір

В продовженні циклу консультацій на тему оподаткування доходу фізичної особи внаслідок реалізації ломбардом заставленого майна за невиконання умов договору, варто звернути увагу на останню позицію, висловлену у ЗІР 04.10.2015 (підрозділ 132.02) стосовно військового збору.

Торговый представитель частной коммерческой компании постоянно выполняет работу в другом городе (по месту своего постоянного проживания). Будет ли считаться командировкой выезд сотрудника за пределы этого города, например в районный центр?

Підприємство припустило помилку при нарахуванні податкового зобов'язання у попередніх періодах. Нещодавно помилку було виявлено (18.09.2015, тобто вже після набрання чинності змін до ст. 129 ПКУ, які дозволяють нараховувати пеню після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання). Термін у 90 днів ще не минув. Чи може підприємство в даному випадку застосовувати оновлену норму ПКУ після самостійного виправлення помилки та не нараховувати пеню при самостійному нарахуванні сум грошових зобов'язань?

Фізична особа-підприємець планує здійснювати роздрібну торгівлю продовольчими товарами (не готовими до вживання) з автомобілю на території іншого підприємства

Останнім часом податківці стали звертати особливу увагу на різні аспекти діяльності платників, які обрали спрощену систему оподаткування. При цьому нерідко трапляється, що висновки контролюючих органів виходять, м’яко кажучи, не зовсім обґрунтовані (продаж основних засобів, векселі, відступлення права вимоги).

Останнім часом, питання обґрунтованості здійснення припинення зобов'язань за експортно-імпортними операціями шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є досить актуальним, оскільки податкові ограни не так давно висловили впевнену позицію щодо неможливості таких дій (запитання-відповіді у ЗІР від 17.06.2015): "проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) не є можливим, оскільки призведе до порушення вимог законодавства України."

Раніше ми вже висловлювали своє ставлення до неоднозначності висновків податківців у питанні необхідності оподаткування сум, які утворились в результаті примусової реалізації заставленого майна.
Для повноти розуміння питання та оцінки можливих ризиків доречно також розглянути наявну судову практику, що склалася з цього питання, яка є досить різною.

На весні цього року, Державна фіскальна служба України у своєму листі від 28.04.2015, № 4000/Б/99-99-17-02-02-14 оприлюднила дещо незвичайні висновки: «фізична особа - підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, придбання, спорудження, будівництво такого майна та операції з передачі права власності на таке майно фізичною особою - підприємцем можуть здійснюватись виключно як фізичною особою.»

Незважаючи на досить велику практику з цього питання, воно регулярно викликає у бухгалтерів сумніви щодо правомірності здійснення таких операцій. Надання безвідсоткових позик є досить ефективним та дешевим способом управління своїми обіговими коштами, які з будь-яких причин залишились вільними. Проте деякі суб’єкти господарювання часто не наважуються користуватись таким зручним та ефективним інструментом через нерозуміння правової природи позик.

Страницы

Поделиться: